Бібліотеки - один з
інструментів нашої цивілізації, який вже багато століть доводить свою
ефективність в процесах збереження, накопичення і передачі людських пізнань.
Вважається, що вперше аналоги сучасних бібліотек з’явилися ще близько 2,5 тис.
років до нашої ери на Сході. Це були зібрані в одному з древніх вавілонських
храмів міста Ніппур глиняні таблички на яких їх сучасники запам’ятали важливу
для них інформацію для наступних поколінь. У Київській Русі перші бібліотеки
стали відкривати після прийняття християнства. Це були церковні бібліотеки,
серед яких у той час найбільшою вважалася заснована в 1037-му році князем
Ярославом Мудрим бібліотека Софії Київської. У цій бібліотеці зберігалося понад
дев’ятсот книг, що були виготовлені тоді виключно вручну. Для середньовіччя це
була грандіозна праця і в подальшому в майстернях при Софійському соборі
робилися книги, які увійшли в основу інших бібліотечних зібрань, наприклад,
бібліотеки при Печерському монастирі, яка стала найбільшим з кінця ХІ століття
центром культурного життя в Київській Русі.
Звичайно ж іноді книги
безповоротно гинули в запалі пожеж і військових баталій, згадаємо лише
знамениту Олександрійську бібліотеку. Так, з Софіївської бібліотеки збереглися
тільки лічені екземпляри, серед яких найвідоміші - це безцінне Євангеліє.
Примітно, що саме Слово Боже, Слово про спасіння і про Спасителя, було для
людей найбільш цінною книгою, гідною збереження для наступних поколінь. Книга -
Рейнське Євангеліє, на якій приносили клятву французькі королі, а нині, продовжуючи
цю традицію, приносять присягу президенти Франції, колись вивезла з Києва Анна,
дочка Ярослава Мудрого, це одна з тих небагатьох збережених книг знаменитої
Софіївської бібліотеки.
Іду в бібліотеку, як на свято
Коштовностей одвічних і святих.
Любов’ю і добром вона багата –
Скарбниця знань, духовний оберіг.
|